Вы здесь

А что для Украины важнее – территории или люди?

Петр Порошенко внес в Верховную Раду законопроект «О создании необходимых условий для мирного урегулирования ситуации в отдельных районах Донецкой и Луганской областей»

0

1424

Екатерина Одарченко, основатель компании SIC Group Ukrainе:

В первую очередь важны жизни и судьбы наших граждан. Ведь цивилизованное государство – это прежде всего люди, а не территории. Нужно возвращать территории вместе с людьми, и этот процесс интеграции, возможно, будет более длительным, чем военные действия. Законопроект президента предусматривает только необходимость создания условий мирного регулирования конфликта. По сути, это не решение проблемы, а констатация того, что ее нужно решать. Например, в украинское законодательное поле вводятся Минские соглашения. Это не способствует решению проблемы, ведь эти договоренности уже себя исчерпали, нужно искать новый формат переговоров. Из текста законопроекта можно сделать вывод, что ставка делается на внешнюю политику. Президент Украины хочет еще раз подчеркнуть о нежелании видеть в миротворческой миссии ООН российский военных. Это, безусловно, правильное решение, но есть ряд и негативных аспектов в этих законопроектах.

Андрей Золотарев, руководитель аналитического центра «Третий сектор»:

Бороться за территории – это средневековый подход, бороться надо за людей. Точнее, их умы. В этом контексте никакой реинтеграцией не пахнет. Особенно после принятия судебной, пенсионной, образовательной реформ не вижу никаких предпосылок, чтобы Донбасс или тот же Крым, о котором как-то позабыли, спешили вернуться в Украину. В том виде, как нам предложили законопроект о реинтеграции, он, де-юре, о выходе из Минских соглашений,  сепарации и изоляции Донбасса.

Вадим Трюхан, председатель правления общественной организации «Европейский рух Украины»:

Неможливо повернути території, не повернувши довіру людей. Ми маємо справу з гібридною війною. Протягом вже понад 3,5 років громадяни України, які проживають в ОРДЛО, не мають доступу до українських ЗМІ, з ними не працюють українські політичні партії та громадські організації. Натомість весь цей час вони перебувають у перманентному стані агресивної атаки потужної пропагандистської машини Кремля. Тому завдання номер один української держави – відвоювати мізки людей. Після цього буде значно легше повернути й території.

Виктор Чумак, депутат Верховной Рады:

Некоректне питання! Статус територій визначає політико-правовий статус суспільних відносин, що там існують. А це значить і реальне відношення та статус кожної особи на них.

Сашко Лирнык, ведущий «Казки Сашка Лирныка» (UA Перший):

Як можна віддавати людей? Ні в якому разі! Там українців і патріотів багато, тому треба за них боротися. Московити борються за людей, вірніше, за їхні думки по всьому світі, а потім ті «люди» приносять їм і території.

Сергей Грабский, военный эксперт:

На мою думку, поставлене питання є некоректним по суті. Відновлення державного суверенітету України передбачає звільнення окупованих територій та захист законних прав свобод та інтересів громадян нашої країни, що опинилися на окупованій території та постраждали внаслідок агресії РФ. Для української держави рівну ціну мають і наші території, і наші громадяни. Бо без відновлення суверенітету та територіальної цілісності неможливо забезпечити потреби людей, що проживають на тих територіях. Як можна дбати про людей, які опинилися на окупованій території? Це неможливо забезпечити на сто відсотків. Чи може українська держава гарантувати виплату пенсій на окупованій території? Ні! Чи може вона гарантувати навіть мінімальні соціальні та життєві потреби громадян, що опинилися на непідконтрольній Україні території? Так само ні! То ж ці питання взаємопов’язані і нерозривні.

Вадим  Черныш,  министр по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц:

Частина згаданого, яка стосується реінтеграції мешканців тимчасово непідконтрольних територій, є ключовою. Людина – найвища цінність і сила будь-якої держави. Обов’язок нашої держави сьогодні – забезпечити постійний контакт з людьми, які є, фактично, заручниками, намагатися захистити їхні права, надати доступ до необхідних послуг. Це наші громадяни, і реінтеграція їх в здорову частину суспільства – неминучий, але важкий шлях, і нам слід домовитися на політичному рівні про засоби, як саме ми збираємося це зробити. Реінтегрувати людей неможливо, якщо ти їм не задекларуєш цінності, які насправді поділяєш. І мені здається, варто не просто обмежуватись наданням гуманітарної допомоги. Ні, цього недостатньо. Це примітивний підхід з боку деяких політиків, казати: ну добре, давайте качати туди воду, та й то не всім. Людина тоді хоче бути частиною суспільства, коли вона поділяє його прагнення і цілі, і знає, що її права будуть захищені. Інакше вона вважає це суспільство, або цю частину суспільства, не дружнім, як мінімум. Ми повернемо контроль над територіями, але демонструвати громадянам, де саме їхня держава, держава, яка про них дбає, ми повинні вже зараз.

0

Выбор редакции

Comments