Вы здесь

А если мы оставим имя без отчества?

Кабинет министров упростил процедуру смены имени при получении первого паспорта лицами, достигшими 14 лет

0

4053

Владимир Спиваковский, президент международной корпорации «Гранд»:

Я к обращению по имени отношусь положительно (пока только от иностранцев, родственников и знакомых), так как отчество все больше становится рудиментом, да и долго его произносить. Еще и запоминать его надо. Да и попробуй, ошибись... Хотя здесь многое зависит от собеседников, особенно молодых, когда, обращаясь по имени, в отношениях начинает сквозить панибратство, а это нарушает коммуникацию. Конечно, это займет какое-то время, лет 10-20, пока обращение по имени станет массовым и не будет никому резать слух. Хотя сейчас старшему поколению не всегда приятно от чужих людей слышать обращение по имени. Это как бы знак неуважения. Поэтому процесс будет длительным и самоорганизующимся. И к разным людям будут обращаться так, как они сами себя позиционируют. И это было бы логично.

Анжелика Рудницкая, певица:

Я усіх людей називаю на ім'я, без по батькові. Близьких – просто на ім'я; студентів, колег на ім'я і на ви; при особливо шанобливому звертанні використовую форму «пані плюс ім'я», або «пан плюс ім'я». Усі, з ким я спілкуюсь, сприймають це абсолютно природньо. Ніхто не просив мене звертатися інакше. По батькові я практично не використовую. Хіба за звичкою так називаю викладачів, наприклад. І сама представляюсь завжди, лише називаючи ім'я та прізвище. Хочеш розпочати зміни – почни із себе. Так і роблю. Впевнена, що для людей із прогресивним мисленням це не є проблемою. Консерваторам важко змінюватися. Вони й не змінюються. Але ми їх розуміємо, вони – нас. Ніякого конфлікту інтересів тут немає. Україна поступово змінюється. І навіть швидше, аніж ми собі уявляємо!

Алексей Толкачев, председатель правления фонда «Омрияна Краина»:

Мене дуже засмучує бажання від чогось відмовлятися. Навіщо звужувати свій світ? У нас в Україні на сьогодні є унікальна можливість, залежно від бажання, звертатися по імені, по імені та по батькові, або взагалі по прізвищу із додаванням з поважного пан/пані. Особисто мені подобається підкреслювати офіційний тон спілкування, звертаючись по імені та по батькові. В колективі – по імені. Тому краще насолоджуватися різноманіттям форм спілкування та не зашорювати собі мізки стереотипами.

Анна Заклецкая-Бурак, солистка группы «Врода»:

Я не прибічниця застосування звернення по батькові. І взагалі, належу до тих, хто вболіває за максимальне повернення до своїх традицій, у тому числі у культурі мови. Наприклад, побутує думка, що звернення зі званням пан або пані — це також наслідки часткової полонізації України. Вважається, що більш природнім зверненням є добродій та добродійка. Як мінімум, у цих словах зрозуміла для нашої мови етимологія. Я переважно звертаюсь до людей без по батькові. Багато хто сприймає це позитивно, часом, навіть як омолодження.

Владимир Золотарев, публицист:

Думаю, это решение каждого отдельного человека, как к нему обращаться. Централизованных решений тут быть не может.

Маргарита Сичкарь, учредитель благотворительного фонда «Камелия»:

В принципе, идея нормальная. Весь мир общается без отчества.

Андрей Кокотюха, писатель:

Я прихильник звертання «пане» або «пані», без по батькові. І не лише тому, що це слов’янська традиція. До речі, невідомо достеменно, звідки й коли вона виникла в росіян. Німці взагалі не називають імен, лише прізвища. Французи – або ім’я, або «мадам» чи «месьє» і прізвище. Скандинавські країни пішли далі всіх, там нема звертання на «ви». Мене влаштовує будь-що, аби не «товариш», хто б як ні реабілітував це слово.

0

Выбор редакции

Comments