Вы здесь

А где героям самое место?

Верховная Рада внесла изменения в закон, позволяющие увековечить память героев Небесной сотни в центре Киева

0

292

Анна Бондарь, первый заместитель директора департамента – начальник управления ландшафтной архитектуры, комплексного благоустройства Киевской городской государственной администрации:

Если опираться на результаты конкурса «Территория достоинства», который проводила городская администрация в 2014-2015 годах, то я бы ратовала за создание музея на Аллее Небесной сотни 3/5. Вопрос мемориального комплекса остается открытым, и решать это будет не городская власть, а созданная в ноябре 2015 года государственная организация «Национальный мемориальный комплекс Героев Небесной сотни – Музей Революции достоинства», которая должна представить какое-то свое видение. Концепцию того, чем должен быть этот мемориальный комплекс. Сделать они могут несколькими способами – либо опереться на результаты нашего конкурса, либо провести новый, либо сделать заказ на разработку такой концепции.

Виталий и Дмитрий Капрановы, писатели:

Ми з братом не є аматорами великих архітектурних комплексів, а Київ завжди славився тим, що була така традиція невеликих меморіалів, пам’ятних знаків… Тому, якщо це і повинен бути комплекс, то дуже важливо не захоплюватись традиціями російського штибу, щоб все було величезним. Це повинно бути достатньо скромно і достатньо по-мистецькому. Тим більше що центр Києва і так вже наповнений різними пам’ятками. Важливо, щоб рішення було органічно й не давило своєю величчю, бо це лише диктаторам будували величезні мавзолеї, а такі герої, які були серед нас і раптом пішли у небуття. – вони так і повинні залишитися серед нас і між нами. Це буде найкраща пам'ять! Меморіал повинен знаходитися на Інститутській, бо інакше буде дивно виглядати, коли він знаходитиметься за містом. Хотілося б, щоб тут переміг смак, щоб це не стало майданчиком для експериментів і ми б мали прозорий конкурс. Тут потрібна концентрація пам’яті. Тому непросте рішення на нас усіх очікує. і щоб не виникло, всі будуть його  критикувати.

Григорий Мельничук, координатор Совета по урбанистике Киева:

Создание подобного мемориального комплекса – очевидное решение, и нет ничего удивительного, однако это не быстрый процесс. В 2014-2015 годах состоялся международный конкурс «Территория достоинства», на котором архитекторы из разных стран представили свое видение увековечивания событий Революции достоинства. Этот конкурс – пролог к будущим проектам. Стоит вспомнить опыт Нью-Йорка по созданию мемориала жертвам терактов 9/11, там за два года провели два архитектурных конкурса, пока не построили мемориал через целых десять лет после трагедии. Место на Аллее Небесной сотни идеально, оно расположено возле места событий, сейчас там котлован, и с этим однозначно надо что-то делать.

Вадим Васильчук, депутат Киевской городской рады:

Шкода, що три роки минуло, а меморіального комплексу у нас ще немає. Вважаю, що комплекс має бути таким, що передає реальних людей – «живим», справжнім! Наприклад, так, як все відбувалося на території Майдану: там – людина з тацею, там – хтось дрова коле, чи як майданівці рухались по вулиці Інститутській – всі ці речі мають передаватись живими. Щоб майбутнє покоління могло це відчути, бо пройшло всього-на-всього три роки, а молодь не до кінця розуміє, про що йде мова.  А що буде далі, коли пройде п’ять-десять років? А якщо буде можливість робити якісь інтерактивні речі, буде ще краще, щоб людина могла не тільки подивитись, послухати, а й доторкнутись до цього!   

Наталка Карпа, певица:

Я вважаю, що цей меморіал – це дуже важлива річ! Тому що це пам'ять про справжніх мужніх людей, які ціною власного життя відстоювали таке дорогоцінне поняття, як свобода. Можливо, я б зробила конкур, у якому професіонали могли в конкуренції створити щось особливе!

Виталий Дейнега, основатель фонда «Повернись живым»:

Вопрос о том, стоит ли увековечивать память героев, погибших на Майдане, не должен даже возникать! Здесь без вариантов. Мемориальный комплекс должен быть не пафосным и никакого «совка» в нем не должно быть. Над его созданием должны работать современные украинские художники, чтобы все было сделано хорошо.

Мария Ионова, депутат Верховной Рады:

Якщо чесно, я не можу навіть припустити думки, що хтось може сказати, що такий музей нам не потрібен чи не на часі. Це – наша історія. Наша шана. Наша пам'ять. Наша вдячість людям, які не побоялися вийти на Майдан аби відстояти демократичні цінності, свободу, гідність.  Рішення щодо необхідності такого музею визрівало давно. Наразі визначена цілком конкретна ділянка землі – це Алея Героїв Небесної сотні, 3 у Печерському районі. Орієнтовна площа 1,23 га. На мою думку, ідеально. Це – сакральне місце для всіх учасників тих незабутніх подій для усієї України. Мені відомо, що зусиллями волонтерів та Інституту національної пам'яті зібрано майже дві тисячі артефактів, які наразі тимчасово зберігаються в непристосованих умовах у Музеї Івана Гончара та Музеї історії України у Другій світовій війні. 

Олесь Маляревич, депутат Киевской городской рады:

Не думаю, что размер монумента имеет значение, важен смысл и эмоции, какие он будет вызывать. Любой памятник должен органично вписываться в тысячелетнюю историю Киева. У нас достаточно талантливых скульпторов и художников, главное – не доверять принятие решение политикам.

0

Выбор редакции

Comments