Вы здесь

И кто кому судья?

15 из 28 судей, уволенных за нарушение присяги Верховной Радой, подали иски в Высший административный суд

0

122

Андрей Гук, партнер юридической фирмы «Анте»:

Украина потеряла и теряет много из-за недееспособности судов. Инвесторы в недавнем опросе среди главных препятствий работы в нашей стране называли не войну, не экономику, не регуляторные проблемы и не низкую покупательную способность, а именно неадекватную работу судов. Мешало этому то, что мешает каждому плохому танцору. В первую очередь отсутствие воли, во вторую – сопротивление системы.  Без независимой и адекватной судебной власти весь правопорядок в стране просто теряет смысл и эффективность. Проблема судов не в организации, структуре или процессуальных нормах, а в людях, которые наполняют эту систему. С другой стороны, такое резкое и массовое сопротивление говорит о том, что реформу надо продолжать.

Марина Ставнийчук, представитель президента Украины в Конституционном суде в 2007-2010 гг., член Венецианской комиссии в 2009-2014 гг.:

Реформа судової реформи – один із важливих пріоритетів, в тому числі для тієї влади, яка керує країною понад два роки. До реформи судової системи ця влада підійшла абсолютно непрофесійно. Вважаю, що з самого початку пішли не тим шляхом, яким треба було йти. Почали приймати і застосовувати закони на практиці, але дуже вибірково, які були пов’язані з тим, щоб звільнити всіх «небажаних» для цієї влади суддів зі своїх посад. Взагалі мета судової реформи – звільнити всіх суддів, ніколи не може бути метою комплексної, системної, складної реформи. Повинен бути системний підхід до правильного облаштування системи, поставлені правильно цілі, завдання, правильно побудована нова система. Тільки тоді це дасть результат відсіювання тих, хто не працює за даними критеріями. Сьогодні ситуація у нас в країні зовсім інша. Більше двох років влада потратила ні на що і в практичному плані, і з точки зору законодавства. Навіть сьогодні зміни до Конституції і закон про судоустрій, статус суддів, прийнятий у спосіб, який не відповідає самій конституційній процедурі. То про що ми говоримо, яка реформа? Ніякого ефекту не буде. Методологічно все, що стосується судової влади з самого початку було зроблено неправильно, і методологічно з самого початку ця влада була налаштована не на те, щоб виправити недоліки системи, щоб запровадити ті принципи, які б діяли і давали оновлюватись, в тому числі і кадрами. Весь цей період вони пропустили, а тепер, через два роки, повернулися начебто до системних змін, до яких є маса претензій.

Алексей Голобуцкий, политтехнолог:

Виноваты все – от политической элиты до населения. Население голосует за тех людей, которые предлагают радикальные решения судебной реформы. Политическая элита виновата в том, что на определенном этапе обсуждения этой темы было множество вариантов, но против самых радикальных вариантов выступала, в первую очередь, Европа. Именно ЕС заявил, что не отвечает европейской практике идея уволить всех судей одновременно. Поэтому здесь нет рецепта, который бы дал стопроцентную гарантию. Судебная система не то чтобы коррумпирована – это государство в государстве. Судьи – отдельная каста. Поэтому долю ответственности несет все общество, которое терпело это и еще долго будет терпеть. Поэтому, считаю, первой реформой, которая должна была бы реально заработать, - это судебная реформа. Если она заработает и суды хоть ненамного станут объективными и независимыми от денег, то все остальное подтянется само собой.

Наталия Новак, депутат Верховной Рады:

Реформа дуже неоднозначна. З іншого боку, вона звужує і ускладнює доступ простої людини до суду, а це великий мінус. В якійсь мірі ця реформа налякала суддів, деякі не хотіли декларувати своє майно – пішли геть, деякі ще поховають майно. Але врешті-решт – це чітке дотримання суддями діючого законодавства, того, щоб ніхто не тиснув на суд. Зараз дуже багато буде залежати від президента та від Вищої ради юстиції. Хоча й вона складається із тих самих суддів, а як відомо – ворон воронові ока не виклює. Тому це не є тією дійсно радикальною реформою, яка б могла очистити нашу судову систему. Тому, думаю, нам прийдеться приймати ще не один закон для того, щоб почистити суди.

Тарас Шевченко, директор Центра демократии и верховенства права:

На мою думку, відсутнє бажання у вищих посадових осіб мати насправді незалежний суд. Оскільки він може бути загрозою для існування влади. Крім цього, кругова порука в самих судах і прокуратурі також важливий фактор.

0

Выбор редакции

Comments