Вы здесь

Как их теперь называть?

Армения, Беларусь и Казахстан не поддержали на Генассамблее ООН признания факта оккупации РФ полуострова Крым

0

789

Богдан Яременко, председатель правления благотворительного фонда «Майдан закордонных справ»:

Немає ніяких сумнівів щодо позиції Білорусії, Вірменії, Казахстану – це військово-політичні союзники Росії. Вони належать до одного військово-політичного блоку, так званого Ташкентського договору, відповідно, вони діють у рамках своїх союзницьких зобов’язань. У тих, в кого в Україні залишаються ілюзії щодо характеру відносин з пострадянськими країнами, то треба їх позбуватись. Бо очевидно, що в разі необхідності ці країни в повному плані підтримають Росію, бо залежні від неї. Не треба дивуватися союзникам Росії, бо вони давно не друзі України, тому серед голосувань є ось такі прикрі моменти. Кожну країну треба розглядати окремо: позиція Білорусії, Вірменії і Казахстану – це позиція союзників Росії, отже, ворогів України. Що стосується інший країн – латиноамериканських, чи африканських, то в даному випадку – це не дружні кроки. А Україна повинна приймати рішення щодо характеру відносин, що ми повинні мати з такими державами. В принципі, відмова підтримки України в очевидному питанні – територіальної цілісності, може бути навіть підставою для розриву дипломатичних відносин.

Вадим Трюхан, председатель правления общественной организации «Европейский рух Украины»:

Не можна ділити країни, зокрема ті, з якими маємо традиційні, дружні відносини, між двома таборами – біле і чорне! Той факт, що Білорусія не підтримала цю резолюцію, говорить про те, що вона занадто залежна від Росії, щоб відверто піти проти неї. Той факт, що Вірменія не підтримала – говорить аналогічно про те саме. Бо, наприклад, в питанні Карабахського конфлікту саме Росія є тією країною, яка утримує статус-кво. Тоді як в Азербайджані $4 млрд складає воєнний бюджет, то в Вірменії весь державний бюджет складає $4 млрд. Зрозуміло, що без російської підтримки Вірменія не зможе отримати Нагорний Карабах. Тут є певні і економічні, і політичні причини, чому вони були змушені це зробить. Але тим не менше Україні не варто ображатися на ті чи інші країни, а треба з ними працювати, з тим, щоб наступив момент, коли вони зможуть відштовхуватися від міжнародного права, а не зможуть брати до уваги те, що вони залежні від Росії.

Владимир Фесенко, глава Центра прикладных политических исследований «Пента»:

Я не склонен к упрощенным и линейным оценкам – это путь к поражению. Дипломатия должна быть гибкой! Беларусь не хочет выступать против России, но отказ от голосования не означает, что она признает аннексию Крыма. Не стоит бросаться в крайности и объявлять всех врагами. Логика: кто не с нами, тот против нас – неправильная. Против нас те, кто против нас воюет, но есть ряд государств, которые не хотят ссориться с Россией, но это не значит, что мы должны разрывать с ними дипломатические отношения и вступать в дипломатическую войну. Для нас Беларусь очень важный сосед, важны экономические связи и чтобы со стороны севера для нас не было рисков. Поэтому в голосовании за резолюцию они вынуждены были демонстрировать лояльность России. Такое голосование мы должны воспринять критично; несомненно, на дипломатическом уровне есть формы выражения недовольства и дипломаты должны это сделать, но это не означает, что Беларусь и Армению мы записываем во враги.

Алексей Толкачев, председатель правления фонда «Омрияна Краина»:

Треба розуміти, що голосування на Генасамблеї ООН не встановлює об'єктивну істину, а лише демонструє політичну позицію різних держав. Є держави з геополітичною позицією, є інші – сателіти, які тяжіють до тих чи інших геополітичних центрів, виконуючи в ООН роль масовки. Так от, голосування по Криму просто виявило масовку Кремля – незалежні держави, які начебто й мають суверенітет, але в своїй політиці орієнтуються на Москву, а не на здоровий глузд, свої інтереси чи об’єктивну реальність. Грубо кажучи, істина істиною, але для Білорусі дружба з Москвою має більшу цінність.

Екатерина Одарченко, основатель компании SIC Group Ukrainе:

На самом деле есть ряд аспектов в этом вопросе: конечно, в первую очередь это ценности. Всего 23 страны, которые голосовали против украинской резолюции: Ангола, Армения, Беларусь, Боливия, Бурунди, Камбоджа, Китай, Куба, Коморские острова, КНДР, Казахстан, Индия, Иран, РФ, Никарагуа, Сербия, ЮАР, Судан, Сирия, Узбекистан, Венесуэла, Эритрея, Зимбабве. Это далеко не демократические страны. Например, диктатура в Эритрее известна своей коррумпированностью и жестокостью, что вынуждает людей мигрировать. Куба исторически поддерживала РФ – это естественная позиция и после смерти Кастро. Камбоджа – страна в которой из-за безответственной политики умерли миллионы, а сейчас ситуация с правами человека не лучше... Ассоциативный ряд можно продолжать. Второе, это геополитический интерес и ресурсная зависимость. Третий – это политическое влияние в этих странах политиков, связанных с политическим или финансовым лобби РФ.

Сергей Штурхецкий, медиаэксперт:

Держави я б ніяк не називав, як і їх народи. Держави як держави, народи як народи. А от їхні дипломатичні представництва, вочевидь, мають виконувати волю політичного керівництва їх країн. Наразі Білорусь та Вірменія перебувають у певній економічній і повній політичній залежності від Росії. Для Вірменії взагалі ситуація без російського протекторату виглядає критичною, а розплата за ці економічні і оборонні преференції на зовнішньополітичній арені не виглядає чимось дивним чи неприйнятним. Для Білорусі у зовнішній політиці поступальний рух «крок вперед, крок назад, крок вліво-вправо, стрибок на місці» поки що приносить вигоди. Білоруське керівництво і з  Росією зв’язку не втратило, і Європі все більше йде на поступки. Вочевидь, питання Криму надзвичайно дражливе для Росії, тому Білорусь не хоче ображати своїх російських партнерів навіть ціною неприйняття України. Та і що Україна зробить? Може, буде нота протесту, а може, і ні. От і все. Традиційно україно-білоруські стосунки залишаються хорошими, якщо не на рівні керівництва держав, то на рівні народів. А до Росії, особливо перед Новим роком,  хто як не білоруси будуть поставляти креветки і апельсини?

Виктор Чумак, депутат Верховной Рады:

Вважаю, що таку державу слід називати союзником або сателітом окупантів!

0

Выбор редакции

Comments