Вы здесь

Каких еще органов нам не хватает для борьбы с коррупцией?

15 августа приступило к работе Национальное агентство по предупреждению коррупции

0

192

Игорь Попов, заместитель председателя парламентского комитета по вопросам предотвращения и противодействия коррупции:

Національне агентство з питань запобігання корупції давно потрібно було створити, тому що його чітка функція і ніша – це превенція. Вважаю, що дуже багато питань в корупції треба вирішувати не каральними методами, а методами запобігання. Зараз найбільша проблема – це конфлікт НАБУ та ГПУ, бо між ними недостатньо розписали розподіл повноважень, відповідно вони починають «копати» один на одного. Це потрібно вирішити. Щоб зменшити корупцію у країні, потрібно поєднати декілька факторів: по-перше, нормальне законодавство і превенція, по-друге, страх – це один з найбільш цікавих чинників, коли всіх залякати, щоб вони боялися, по-третє, і найважче – культура і звички. На жаль, за останні 25 років корупцією стали займатися чесно. У нас немає суспільного осуду. І поки не зміниться суспільне ставлення, інші методи не будуть настільки ефективні.

Евгений Черняк, старший аналитик департамента анализа политики Transparency International Украина:

Чим більше буде незалежних, самостійних людей, тим краще буде працювати агентство. В мене стриманий оптимізм, тому що повноваження у Нацагентства дуже значні і їх можна по-різному застосовувати: можна для «галочки» – формально, а можна серйозно, добросовісно. Якщо буде дійсно добросовісна, неупереджена, самостійна, об’єктивна робота, тоді буде результат – зменшення корупції в Україні. Щоб мінімізувати корупцію, потрібно ввести майновий контроль посадовців – це електронна система декларування. Дуже важливо запустити правильне врегулювання конфлікту інтересів. Окрім того, запровадити в державних комунальних підприємствах, органах, установах антикорупційні програми – комплекс заходів для попередження корупції: підвищення прозорості, перегляд повноважень посадових осіб... Треба підняти культуру викривання корупції в Україні, щоб суспільство не боялося звертатися до компетентних органів. А ще дуже важливим є очищення політичної системи від корупції, в тому числі шляхом державного фінансування політичних партій, дати шанс новим і дати їм шанс бути максимально незалежними від олігархів. Такий комплекс дій дасть змогу Україні дійсно побороти корупцію в довгостроковій перспективі.

Карл Волох, бизнесмен:

Правдой является то, что при нашем большом уровне коррупции мы имеем самое большое количество антикоррупционных законов и антикоррупционных органов. На сегодня мы не добились коренного перелома, но, несомненно, мы к этому приближаемся. Конечно, движение в последние месяцы становится очень заметным. Даст ли все это перелом? Есть основание на это надеяться! Вкупе с законом «О предотвращении и коррупции», вкупе с Национальным агентством по предупреждению коррупции – это все сработает. Электронное декларирование – это очень большой шаг вперед, который вызывает панический страх у чиновников.  Ведь декларирование, в принципе, хорошо, а декларирование с ответственностью – это хорошо вдвойне. Идут изменения, они идут во многих отраслях: начали между собой конкурировать правоохранительные органы – это плюс. Здорово, что это все происходит! Но надо избавляться от надежд, что это все может произойти очень быстро, ведь все упирается в не до конца реформированные правоохранительные органы и суды. Поэтому нужно приготовиться к тому, что все не изменится за один день. Но прогресс есть – это очевидно!

Юрий Сиротюк, депутат Киевской городской рады («Свобода»):

В будь-якій країні самі інституції не гарантують виконання тих чи інших речей. Навіть ідеальні інституції можуть працювати в обидва боки. Те, що в Україні відбувається реформування, створюються певні структури по боротьбі з корупцією, – це вже добре. Але самі інституції не є запорукою того, що буде подолана корупція. Колись наші західні партнери звернули увагу, що в Україні не грають за правилами, а граються з правилами. Створюються інституції й за принципом кумівства влаштовуються свої люди, а ще гірше, коли ця інституція займається вибірковим правосуддям чи вибірковою боротьбою з корупцією. В країні, де процвітає олігархат, де він монопольно має вплив на владу і на власність, дуже важко боротися з корупцією. Наразі існує загроза, щоб ці нові інституції не використовувались як механізм боротьби зі своїми опонентами. Тому інституції потрібно творити, але без участі суспільства ці всі інституції й надалі будуть як фількіна грамота.

Денис Марчук, заместитель председателя Аграрной партии:

Час йде і мало що змінюється, додаються лише ті, хто контролює боротьбу з корупцією. Саме корупція, на мою думку, гальмує розвиток України. Адже реформи, про які всі наразі кричать, не працюють. Тотальна корупція продовжує буяти у державному управлінському секторі і стає невід’ємною складовою нашого повсякденного життя. Уряду необхідно виробити просту стратегію реформування органів державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронної системи відповідно до європейських стандартів.

Даниил Гетманцев, почетный президент юридической компании Jurimex:

Решение проблемы коррупции, к сожалению, не лежит в плоскости создания новых государственных органов со специальными полномочиями. Мне нравится один очень показательный пример. Все государства Латинской Америки, получая независимость в XIX столетии, моделью государственного устройства брали Конституцию США. То есть просто дублировали государственную систему. Однако, полностью наследуя структуру власти, они наполняли ее своей культурой, своим содержанием настолько, что полностью меняли ее природу. Об этом когда-то говорил Гюстав Лебон. Не институты изменяют общество, а общество, его сознание и культура изменяют институты. Поэтому вопрос коррупции – это вопрос общества, уровня его экономического и социального развития. Коррупция – следствие бедности и экономической зависимости. Поэтому ее преодоление – это сложный и постепенный процесс, который занял в Европе несколько столетий: от свободной продажи должностей королем Людовиком XIV до назначения судей на открытом конкурсе. Этот путь Европа прошла, постепенно решая проблему бедности, постепенно, очень тяжело увеличивая доходы всех членов общества. Кстати, в основе благосостояния и могущества Европы была именно 300-летняя махрово-коррупционная спайка государства и общества, имеющая название политики меркантилизма. Именно меркантилизм, зиждившийся на искусственных монополиях, заложил основы современной Европы и США. Поэтому борьба с коррупцией невозможна путем размножения антикоррупционных органов.

0

Выбор редакции

Comments