Вы здесь

А стоит ли украинский алфавит переводить на латиницу?

Президент Казахстана Нурсултан Назарбаев подписал указ о переходе алфавита казахского языка с кириллицы на латинскую графику

0

1023

Павло Мовчан, председатель всеукраинского общества «Просвіта»:

Казахи та вся тюркомовна група користувалися тривалий час арабською абеткою, коли Ататюрк в Туреччині відмовився від Корану і запровадив латиницю. Тоді в 20-х роках і Казахстан, і Узбекистан, і Киргизстан користувалися латинкою, наслідуючи Ататюрка. Тому вони повертаються до того, що було на початку їхньої незалежності, яку задавила вже більшовицька Росія. Тому їхній прихід до зрозумілого їм письма цілком природній і нормальний. Для нас же це чуже! Це буде ще один розділ між прихильниками цього письма та іншого. У нас є свої написання кирилиці і є люди, які відстоюють цю відмінність. Це нам треба відстоювати. Адже з латиницею нам просто прийдеться відмовитися від цілого корпусу наших старих текстів, літописів. Ну а це неприпустимі речі!

Андрей Длигач, генеральный директор Advanter Group:

Когда не хочется менять смысл – меняют форму. Так выглядит большинство украинских реформ. Новые лица во власти, новые слова в словарях, новый алфавит, а смыслы остаются прежними: контроль, недоверие, сохранение, «zhytnitsa Evropy», «китайцы скупят и вывезут весь чернозем», «повышение налоговой нагрузки, чтобы повысить пенсии». Украина не должна пытаться догнать модерновый мир. Наше опоздание должно сыграть нам на руку. Украина может стать первой страной, где дети с детского садика изучают шесть языков, из которых два – языки программирования и один – универсальный язык для коммуникации с искусственным интеллектом. Первой страной, где эмиссию своей валюты, коммуникацию на своем языке, формирование своего законодательного органа в виртуальном пространстве может организовать любой гражданин. А гражданином может стать любой человек в мире, разделяющий стратегическое видение и ценности Украины.

Сергей Штурхецкий, первый заместитель председателя Независимого медиапрофсоюза:

Це питання, звісно, не філологічне, а політичне, до того ж дуже дражливе. Тому не думаю, що у середньостроковій перспективі воно буде серйозно підніматися і тим більше що будуть радикальні зміни в алфавіті. Специфіка українського суспільства консервативна. Ми й так зараз спостерігаємо революційні зміни в менталітеті, наше традиційне суспільство надзвичайно швидко модернізується, тож вимагати від нього ще й надзусиль по зміні алфавіту – не варто. Поступово зростатиме кількість людей, які вільно володіють кількома мовами, які використовують сучасні гаджети і які не мають пієтету перед традиціями. Як природнім чином зростає українська аудиторія інтернету і скорочується аудиторія телевізійна. Ну і щодо Казахстану: він має вже історію використання не тільки латиниці, але й арабського алфавіту для передачі своєї мови. Країна знаходиться на перетині багатьох культурних традицій – Китай, Росія, арабський і тюркський світи. Зберегти ідентичність в цих умовах – завдання не з простих для 18-мільйонного народу, який, до речі, свої євроінтеграційні прагнення не декларує, а впроваджує і мережею 4G, і ліцензуванням університетських програм за європейськими стандартами тощо. Важливий і політичний контекст. Якби висловитися правильно… Президент Назарбаєв має настільки гіпнотизуючий вплив на законодавців, урядовців і представників громадськості, що про альтернативу латиниці навіть і не згадують. Я тільки уявляю собі, що може початися в українських реаліях, коли подібне питання не те що обговорювати почнуть, а спробують якимсь чином реалізувати.

Алексей Толкачев, председатель правления фонда «Омріяна Країна»:

Як не дивно, ще за часів Тараса Шевченка точилася жвава дискусія щодо переведння української мови на латиницю. Це була данина полонізації України. І знову та ж сама розмова! Для мене це свідчення того, що, по-перше, українці століттями не можуть визначитись, хто вони, що собою являють і куди йдуть. Це невизначеність самоідентифікації, а відтак глибока психічна незрілість. По-друге, для мене це свідчення, що українцям нема чого робити, немає амбітних мрій, цілей, прагнень. Відтак голови захоплюються усілякою дурнею. Я б запропонував би широкій громадськості ще почати писати з правої сторони ліворуч, а ще бити яйця виключно з тупої сторони. Сподіваюся, що ця безглузда тема так же швидко зійде нанівець, як і з'явитлася зараз.

Владимир Золотарев, публицист:

Это совершенно бессмысленно! Затея не создает ничего, кроме новых трудностей для людей и новых бюджетов для чиновников.

Наталья Лигачева, шеф-редактор портала «Детектор медиа»:

Я считаю это по крайней мере несвоевременным шагом. Пока хватает других проблем. И это требует большой экспертной дискуссии, а также стейкхолдеров!

Александр Красовицкий, генеральный директор издательства «Фолио»:

Абсолютно позитивно отношусь к этому. Нужен переходный период, когда два алфавита живут параллельно. Это один из важных путей прочь от русского мира.

Оксана Продан, депутат Верховной Рады:

Думаю, що на часі питання забезпечення громадян України робочими місцями з достойним рівнем заробітної плати, забезпечення умов для життя, а не виживання залежних від держави людей. То ж маємо, в першу чергу, звільняти економіку від надмірного регулювання та корупційних можливостей.

Оксана Форостына, писательница:

Звісно, повний перехід на латинку у нашому випадку – утопія. Але вживання латинки потрібно розширювати, коли йдеться про власні назви, особливо навігацію у місті. Для абсолютно більшості іноземців кирилиця як для нас ієрогліфи. Подобається це комусь чи ні, але жодне українське місто не можна буде назвати глобальним, якщо у публічному просторі домінуватиме кирилиця.

Алексей Резников, заместитель председателя Киевской городской государственной администрации:

Не думаю, что в этом есть необходимость для Украины. Кириллица для украинского народа абсолютно естественна и очевидна. Она, по сути, тут получила свое развитие. А латиницу нужно использовать, изучая европейские языки.

Андрей Кокотюха, сценарист:

Негативно, бо у нас ще не навчилися правильно й без помилок писати кирилицею. Хоч українською пишемо, хоч російською. Сама по собі ідея для України ідіотська. Адже у нас ніколи не користувалися латиницею.

Светлана Вольнова, телеведущая:

Я против! Нам бы не запутаться в переименованных улицах!

0

Выбор редакции

Comments