Вы здесь

А вы не против НАТО?

В параде по случаю Дня Независимости Украины примут участие воинские подразделения девяти стран-членов НАТО

0

941

Рефат Чубаров, председатель меджлиса крымскотатарского народа:

Мне идея с приглашением военнослужащих других стран на военный парад по случаю Дня Независимости Украины нравится! Если бы выбор стран-участников такого парада зависел от меня, то я бы остановился на военных из государств, граничащих с Украиной, в том числе по акватории Черного моря, за исключением России. То есть по принципу добрососедства. Тогда бы участниками парада стали бы военнослужащие Румынии, Болгарии, Турции, Польши, Словакии, Венгрии (все они входят в НАТО), Молдовы и Грузии. Кому не понравится эта идея? Ответ очевиден – России. Но это уже ее проблемы...

Анна Маляр, эксперт-криминолог:

Я вважаю, що під час війни доречно все, що демонструє військову силу України. Анексія  Криму та окупація частини Донбасу остаточно підтвердили, що в світі діє лише право сили. Міжнародні норми, так само як і міжнародні організації, виявились безсилими перед ненажерливою Російською Федерацією. В України єдиний шлях до миру – це мілітаризація, як власна, так і за рахунок союзників. То ж демонстрація військової сили та союзницьких відносин з іншими країнами є позитивним фактором.

Андрей Золотарев, руководитель аналитического центра «Третий сектор»:

Участие в параде представителей стран НАТО преследует исключительно пропагандистскую цель без какого-либо практического подтекста. В НАТО нас не примут в обозримом будущем, а сотрудничать с НАТО мы продолжаем уже третий десяток лет. Поэтому, наверное, в плане поддержки нашей страны НАТО заблокировал поставки оружия и запчастей к нему. Вы даже ствол винтовки не купите – эмбарго. Это реальная политика, а парады – мишура, которая слабо коррелирует с реальным положением дел в плане обороноспособности. Безусловно, первые лица и зрители будут довольны, и то хорошо.

Сергей Грабский, военный эксперт:

Ідея запросити до участі у параді на День Незалежності іноземних представників, на мій погляд, блискуча і вчасна! В одному строю з українськими бійцями пройдуть представники союзних націй. Це ознака того, як нас сприймають у світі, як реально відносяться до нашої боротьби. Попри постійні скиглення наших «зрадофілів» та прихованих ворогів, світова спільнота участю військовослужбовців різних країн у нашому параді засвідчує реальний інтерес та зацікавленість тим, що робиться у нашій країні. Це заслуга нашого суспільства, наших людей. На додаток маю зауважити, що українські військовики брали участь в усіх операціях НАТО кінця XX – початку XXI століття. Тому спільний парад є ще і свідченням тої шани, яку належно віддають своїм колегам по зброї натовські партнери. Чи будуть ті, хто буде проти параду, ті, кому це не сподобається? Так, безумовно будуть. І це цілком природно. Будуть ті, у яких марш наших військовиків буде викликати скажену лють і ненависть, будуть ті, для яких існують тільки чорно-сірі відтінки нашої реальності, будуть і ті, що вважатимуть, що такі заходи, як то кажуть, не на часі. Ну, що сказати – то їхні проблеми. Але парад для нас є саме свідченням того, що попри всі негаразди та втрати наша держава залишається нашою державою, якій є чим пишатися, що показати і своїм громадянам, й іноземцям. І повірте мені, наші іноземні партнери дуже уважно приглядатимуться до найменших дрібниць на цьому дійстві. І для нас це буде ще однією нагодою вшанувати наших героїв, і живих і полеглих!

Дмитрий Марунич, сопредседатель Фонда энергетических стратегий:

Приглашение военнослужащих стран НАТО лежит полностью в русле политики нынешней власти. С моей точки зрения, ничего хорошего для страны это не несет, поскольку только усилит раскол в современном украинском обществе. В ближайшие годы, да и в отдаленной перспективе, вступление Украины в НАТО маловероятно. Таким образом, данные действия властей имеют скорее символическое чем практическое значение. А именно показать лояльным избирателям, что весь мир с нами.

Николай Скорик, депутат Верховной Рады:

Для меня это очень важный праздник. В августе 1991-го мне было 18 лет и я очень эмоционально переживал все события того времени. Я верил, что мы вторая Франция. За это время потеряно очень много шансов и многое разрушено. Тем не менее я, как и большинство наших сограждан, надеюсь на лучшее. Будет парад или нет и кто на нем будет – для меня не важно. Важно, чтобы в Украину вернулся мир и армия стреляла боевыми только на учениях и стрельбах.

0

Выбор редакции

Comments