Вы здесь

А вы своих предков хорошо знаете?

В мае станет доступной в режиме онлайн база данных о двух миллионах жителей Украины, родившихся в период 1650-1920 годов

0

1032

Татьяна Мелихова, депутат Киевской городской рады:

Мені пощастило: я застала в живих своїх двох прабабусь та одного прадіда. З однією прабабкою – Ольгою Маковіївною (бабцею моєї мами) – ми навіть жили разом, поки я була малою. У мене найщиріші спогади про своїх бабусь та дідусів, від яких чула безліч родинних історій про своїх пращурів. Більше того, в нашій сім’ї зберігся сімейний старовинний альбом по лінії мами. Завдяки ньому я знаю і не забуваю обличчя своїх рідних. Альбом мені передала мама. А я його дбайливо бережу, щоб передати своїй доньці.

Сашко Лирнык, ведущий «Казки Сашка Лирныка» (UA Перший):

Я знаю точно свого предка зі сторони батька Власюка Івана Семеновича з 1534 року. Іван Влас (Улас) із Бузівської сотні. Він записаний в реєстрі полку поручика Яна Оришкевича. Документ зберігається в Скарбі Коронному у Кракові. Зі сторони мами, Кучер Євгенії Степанівни, знаю предка з 1700-х років. Козак Герасим Білоус. Він служив у пана Радзієвського в селі Пеньожкове кучером. Він був дуже красивий і у нього закохалася дочка пана. І коли вона завагітніла від Герасима, то пан забрав її і виїхав до Польщі. А вона відписала Герасиму у власність два села – Пеньожкове і Угловату, але за умови, щоб він поміняв прізвище на Кучер, бо всі знали, що вона мала стосунки з Білоусом. Потім у нього ці села відібрала царська казна, бо він був не дворянин, а прізвище лишилося.

Алексей Резников, заместитель председателя Киевской городской государственной администрации:

Это чудесная новость. А еще чудеснее станет, если эта база будет правдивой. Наверное, проделан титанический труд. Аплодирую! Линия рода по одному из моих дедов обрывается для меня в сожженном архиве в Полтаве во время Второй мировой войны. Очень хочу узнать, как развивался мой род по мужской линии ранее. Прадеда по маминой линии я знаю как жителя киевского Подола, но хотелось бы узнать более ранние детали о своих корнях по женской линии.

Марина Кинах, сопредседатель движения «Жинки за мир»:

Свою родословную я знаю очень хорошо! Все поколения со стороны мамы родились в Киеве, а со стороны папы, который у меня из Беларуси, тоже знаю хорошо – четыре поколения. У меня сохранились все семейные документы и есть уникальные медали, знаю, что мой дедушка похоронен на Замковой горе в Киеве, знаю, где его могила. Но, к сожалению, этого кладбища ныне не существует. Я знаю все фамилии, имена и отчества моих предков, а также когда они родились. Считаю, что такая база, которую собираются запустить, это очень правильно, потому что люди должны знать свои корни, откуда они произошли и кто были их предки… Это очень интересно!

Оксана Форостына, писательница:

З одного боку, я дуже чекатиму на цей проект, з іншого – трохи скептична. Наразі не зовсім зрозуміло, які саме джерела стануть доступними. Для багатьох родин, зокрема моєї, зумисне приховування свого походження після революції 1917 року було справою елементарного виживання. Я досі не знаю прізвища власної прабабки, бо це ретельно приховували, спалювали документи, тощо. Інакше родину просто знищили би.

Оксана Кавицкая, соучредитель Helen Marlen Group:

Всех моих родителей нет в живых, поэтому и спросить не у кого. Я не интересовалась этой информацией. Хотя и киевлянка в пятом поколении.

0

Выбор редакции

Comments