12:22   04.03.20 Горячая тема

Офіси чи метро? Розкрито альтернативний розвиток Троєщини

Це текст про дієвий розвиток Троєщини. Метро житловий масив не врятує. Треба не транспорт, а можливості для людей. Це сучасний підхід. Згодні?

Як не крути, але пасажирські перевезення в містах — не найприбутковіший бізнес. Можна навіть сказати, що він тягне за собою безліч витрат одночасно і для міста, і для його мешканців. Так, місто змушене будувати транспортну інфраструктуру, а мешканці — щодня оплачувати проїзд, купувати пальне та проводити безліч часу в дорозі. 

Все це — плата за нераціональне розміщення робочих місць та житла. Один з підходів сучасної урбаністики — не будувати нові транспортні об’єкти, а скорочувати попит на поїздки, формувати miх-use-райони за принципом “живи-працюй-відпочивай”. 

загрузка...

Як тут не згадати “знамениту” Троєщину, спальний район, де свого часу так і не створили робочі місця. Метро на Троєщину оцінили у 3 млрд доларів США — але ж це витрати. А якщо перетворити спальний район на багатофункціональне “місто у місті” — аби було де працювати?

Дивіться:

Відео: електричкою з Троєщини на правий берег. «Какая разніца?»

 

Скільки коштують нові робочі місця

Отже, у скільки обійдеться створення нових робочих місць, аби троєщинцям не треба було їздити в центр та інші райони? Раптом це вигідніше, ніж будувати метро? 

Оцінки щодо вартості створення нового робочого місця досить різняться, і, звісно, у різних галузях вони будуть різними. Якщо взяти досить дорогу Великобританію, то там називають цифри від 4 до 200 тисяч фунтів стерлінгів, тобто в середньому 33 тисячі. Аналітик Світового банку Давід Робаліно у своєму офіційному блозі для Тунісу вказує схожу вартість — близько 30 тисяч доларів США. Схожими будуть цифри і для США, але у секторі громадського харчування. 

Українські оцінки 2012 року — від 20 до 100 тисяч доларів США. У далекому 2002 році Держбуд розробляв норми вартості створення нових робочих місць у різних галузях економіки, зі змінами 2004 року цей наказ досі є чинним. Тож візьмемо для подальших розрахунків умовні 50 тисяч доларів США за одне робоче місце — навряд чи надто помилимося.

Тепер порахуємо людей. За даними недавнього перепису, з 37,3 млн мешканців країни кількість осіб працездатного віку (а рахували від 15 до 64 років) складає 25,2 млн, тобто 67,5%.  Наразі ж у Деснянському районі Києва, куди входить не лише Троєщина, а й досить віддалений від неї Лісовий масив, офіційно проживає 350 тисяч мешканців, тобто працездатних з них — приблизно 235 тисяч.

Проста арифметика — з 3 млрд доларів США маємо 60 тисяч робочих місць.  Тобто, за гроші можна створити робочі місця для кожного четвертого мешканця району! Але це — з 15-літніми старшокласниками та студентами. Коли ж беремо вікові категорії 25-64 років, то маємо трохи більше 200 тисяч працездатних деснянців, і новою роботою замість будівництва метро можна “ощасливити” вже майже кожного третього! Враховуючи, що зараз на Троєщині приблизно 14 тисяч робочих місць — додаткові 60 тисяч це збільшення вп’ятеро!

Це — якщо говорити про прямі інвестиції, але ж місто не має власним коштом створювати робочі місця. Завдання мерії — це створення умов для приватних інвестицій. Кожна вкладена бюджетна гривня має приносити три, п’ять, сім, десять приватних! 

Створення умов — це виділення землі, прокладання комунікацій, компенсування частки кредитних ставок, ну і, звісно, створення індустріального парку, бізнес-інкубаторів, центрів підтримки старт-апів. Але навіть безпосередня фінансова участь міста у створенні бізнесів виглядає вигідніше будівництва метро.

 

Транспортні втрати: податок на поїздки

Сучасні міста рахують гроші — і не лише бюджету мерії, а й громади. Вартість проїзду на місяць у середньому для троєщинця складає близько 600 грн на місяць (22 робочих дні, 4 поїздки по 6,5 грн. за кожну). Користування власним автомобілем, з врахуванням палива та амортизації, виходить ще дорожче. 

Додамо втрати часу — умовні дві години на день, або ж 44 години на місяць, що складає 5,5 восьмигодинних робочих днів. Адже це для роботодавця робочий час починається, коли ми заходимо в офіс, для працівників же — коли вони вийшли з дому і повернулися. Середня місячна зарплата у грудні 2019 року склала по Києву майже 19 тисяч грн, тобто 860 грн на день. 5,5 днів — це 4700 грн, які троєщинець міг би заробити, аби не витрачав час на транспорт. Додамо ще 600 грн на проїзд — і маємо орієнтовно 20% втрат грошей.

Транспортні витрати особисто кожному обходяться в середньому у 5000 грн! Звісно, якби троєщинці працювали у районі, то не факт що всі отримували б на 20% або на 5000 грн більше. Але гроші — універсальне мірило наших можливостей. Хтось може більше часу проводити з родиною, комусь до вподоби більше відпочити чи отримати додаткову освіту, чимало б могли заробити більше, маючи на те час.

 

Низьковуглецеві міста: прощавай, транспорт?

Але головне — робочі місця генерують додаткові кошти, через податки із зарплатні та місцеве споживання, тоді як транспортна інфраструктура — лише витрати, на розвиток, утримання, споживання енергії. Власне, останнє, скорочення споживання енергії, дає ще одну вигоду, про яку давно говорять розвинені країни, — скорочення викидів вуглецю (СО). Адже у великих містах саме автомобілі є найбільшими забруднювачами повітря, а енергію для електротранспорту теж десь потрібно виробляти.

Розвиток багатофункціональності у районах не просто скорочує відстані подорожей — а змінює сам підхід до мобільності. Адже коли мова йде про відстані до 1 км — це є пішохідна доступність, 2-3 км — ідеальні відстані для велосипедів, 4-5 км — в допомогу сучасні електробайки та скутери. Хоча останні й використовують електроенергію, але набагато менше, ніж авто. 

Власне, величезні спальні райони майже без робочих місць — пережиток індустріальної економіки, коли робочі місця — це заводи та фабрики, що шкодять навколишньому середовищу. Невеликі офіси та коворкінги серед житлової забудови мають нульові викиди, але створять і можливості долучити до трудової діяльності ті соціальні групи, яким зараз складно відлучатися далеко від дому. Наприклад, це вагітні, молоді матері з малими дітьми, які б могли працювати біля дому у зручний час. Сучасні комунікації дозволяють працювати віддалено, створювати розподілені офіси, формувати гнучкі графіки роботи і ще купу всього.

Ми надто багато їздимо, у хорошому місті майбутнього стільки транспорту… просто не потрібно.

загрузка...
загрузка...
загрузка...