Володимир Назаренко, депутат, Свобода
фото: Фото: Константин Ильянок, «Большой Киев»
16:47   07.11.18

Солдат свободи

Володимир Назаренко — депутат від «Свободи», найменшої, але найпомітнішої фракції Київради. Він воював на сході України і до сих пір відвідує прифронтову зону. Наразі знаходиться в розшуку в Росії, а в Києві часто піддається нападам невідомих – каже, що за активну життєву позицію. За професією він архітектор. А, судячи з декларації, у нього нічого немає. На чиєму утриманні він знаходиться, чи є зарплата у членів «Свободи», про дисципліну в партії і пільги для добробатівців, а також — чому поява Театру у вигляді «МАФу» на історичному Андріївському узвозі — питання дискусійне і що робити з прахом генерала Ватутіна. 

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Константин Ильянок, «Большой Киев»

– Володимире, минулого тижня на вас напали біля будинку і побили. Прес-секретар «Свободи» пов’язує цей напад з вашою громадською діяльністю. Кого ви підозрюєте і чому з вами вирішили розібратися таким чином?

Противників моєї діяльності серед бізнесменів, олігархів, та тих, хто наживається на інтересах простих киян та загалом українців, доволі багато. Починаючи з фронтової діяльності, коли я фактично знищував та боровся з московітами, і закінчуючи вуличною діяльністю, такою як закриття «наливайок», боротьба з російським бізнесом, незаконною забудовою. На моєму рахунку кілька розірваних договорів оренди – наприклад, на вул. Алішера Навої, Повітрофлотській, у сквері ім. Мирослава Мисли «Мисливця», нашого побратима, який загинув у 2016 році. Так що противників моєї діяльності достатньо по місту Києву. І я змушений ходити з засобами індивідуальної безпеки, тому що не можу дозволити собі професійних бодігардів. У моєму випадку моя безпека – це справа тільки моїх фронтових навичок. Коли я йшов, щоб відкрити двері під’їзду, в якому живу, на мене напали з палками. Це не перший випадок, коли на мене нападають біля будинку.

– До речі, дізнатися вашу домашню адресу не так і складно.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Константин Ильянок, «Большой Киев»

А я і не приховую цю інформацію, хоч на мене нападали біля будинку ще до Революції гідності, коли я проходив по так званій сніжковій справі. Це у весні 2013-го, коли кілька нардепів закидали сніжками.

– Пам’ятаю. Жертвами «снігового тероризму» стали «тушки» Табалови, які відмовилися вступити до фракції «Батьківщина», хтось із регіоналів, зокрема, Ірина Горіна.

Нападниками також можуть бути ідеологічні опоненти як на сході України, так і тут. Недобитки, фактично, комуністів.

– На даний момент ніхто з ваших нападників не затриманий, не знаєте?

Я не маю інформації про це. І у мене немає ілюзій з цього приводу. Уже було близько 50 нападів на активістів, у тому числі на загиблу днями Катю Гандзюк. Замовників і нападників майже ні в одному випадку не знайшли. Ніхто нікого не знайде. Це зрозуміло. Коли я йшов у політику, до того ж не в гламурну політику, яка складається з прислужників мільйонерів і олігархів, а у вуличну боротьбу, хотів, і хочу щось реально змінити вже зараз. Перебуваючи в опозиції, принципово захищаючи сквери, як член земельної комісії, на всі ці пропозиції про хабарі, якісь квадратні метри, не ведусь. Навпаки, принципово ходжу, захищаю, доводжу своєю діяльністю, що є щось святе після Революції, що щось змінилося. Ну не можна олігархам просто так от безсоромно слідувати за своїми комерційними інтересами. І роблю це не з метою піару.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Константин Ильянок, «Большой Киев»

– Буквально за пару днів до нападу у вас була акція «Сокола» проти російського бізнесу в Україні на заправці Glusko. Може, напад пов’язаний з нею?

Зрозумійте правильно. Щоб пов’язувати цей випадок з кимось, потрібно мати конкретні докази — загрози в соцмережах або в листах до мене, ось тобі відповідь за щось. У той день ми боролися не просто з заправкою Медведчука.

– Вибачте, перерву. В той день у мережі писали, що учасники акції не давали розрахуватися за паливо жінці, у якої в машині була дитина-інвалід.

Зрозумійте правильно. Я повинен розуміти і нести повну відповідальність за те, кому ми кидаємо виклик. Зараз на більшості російських заправках, в структурі власників яких була чи то компанія «Роснефть», чи то інші російські бізнесмени, відбувається ребрендинг. Вони повинні розуміти, що не будуть тут торгувати. Ми їм не дамо.

– Ви провели ряд акцій в Києві, боретеся з «наливайками», заправками, незаконною забудовою, скажімо, вуличними методами. Але ви зараз не вуличні активісти, а влада. У вашій партії є свої представники в парламенті. Ви вважаєте прийнятними такі радикальні способи боротьби? Чи не можна, на вашу думку, змінити ситуацію шляхом якихось проектів, блокуванням трибуни, як ви вже робили?

Давайте все-таки мене розділяти як депутата Київради і як очільника київської організації «Сокіл», яка була створена 125 років тому, задовго до імперської революції. У лютому ми будемо святкувати ювілей. Вона була до мене і після мене буде. Якщо мої побратими довірили мені керувати цією організацією, яка була створена незалежно від будь-якої кон’юнктури, то я дію відповідно до її принципів.

Володимир Назаренко, Свобода, депутат
Фото: Константин Ильянок, «Большой Киев»

– Але за ці роки багато що змінилося. В тому числі і методи боротьби.

Я цілком розумію, що методи боротьби тоді були іншими. І як представники національно-патріотичної сили, ми домоглися ухвалення рішення про заборону російського бізнесу, суб’єкта господарювання російського бізнесу на території Києва. Згідно з цим рішенням, як мінімум КМДА не повинна співпрацювати з бізнесом Російської Федерації.

– Але згідно зі звітами Головного управління статистики Києва, у січні–липні 2018 року порівняно з січнем–липнем 2017 року експорт товарів до Російської Федерації збільшився на 17,4%, а найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю – 15,0% та Росії – 12,7%.

Виходить, що рішення не виконується. Але це вже питання до виконавчої влади. Ми, як депутати, причому найменшої фракції Київради, можемо діяти зверненнями, блокуванням, проектами рішень. Я особисто, як депутат, постійно «давлю на мозоль», чому це рішення не виконується. В даному випадку «Сокіл», як патріотична організація, бере на себе відповідальність контролю за виконанням абсолютно законного, прийнятого рішення Київради. Це російські банки, заправки, заклади харчування, будь-які магазини. Але ж ми не поліція, не Нацгвардія, щоб зупиняти їх діяльність. Ми можемо тільки привернути увагу громадськості до того, що у нас працює бізнес країни, з якою у нас війна на сході України. Але у нас з побратимами немає можливості цілодобово сидіти, наприклад, в «Океан-Плаза», прибуток від діяльності якої йде в кишеню ліпшого друга Путіна Ротенберга, щоб нікого не пускати. Хочу похвалитися. Близько року тому ми почали акцію на вертолітному майданчику, який приносив прибуток сім’ї Януковича, і, як наслідок, Російській Федерації. На даний момент майданчик заарештовано, і ми розраховуємо, що національна комісія з управління заарештованими активами проведе конкурс на управління цим майданчиком на користь держави, у вигляді податків. Цей бізнес треба націоналізувати, щоб прибутки йшли до української держави. Ні в якому разі не треба закривати підприємства, де працюють українці.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада

– Ваша діяльність не залишилася непоміченою в Росії. Слідчий комітет РФ звинувачує вас в нападі на посольство Російської Федерації в Києві. Правда, в санкційний список ви не потрапили.

Недопрацював.

– А Олесь Довгий та Леонід Черновецький у ньому є.

Росія не така дурна. Це явно мотивовано чимось. Наприклад, я потрапив у розшук РФ за зняття ганчірки РФ з будівлі посольства, я так їхній прапор називаю. Попав разом з екс-міністром транспорту Миколою Рудьковським, який літав з супермоделями чартером за державний рахунок. Я не можу прямо звинувачувати, але допускаю, що там є корупційна складова.

– «Свобода» ініціювала або підтримала багато проектів з перейменувань топонімів у Києві в рамках декомунізації. І це не завжди викликає позитивні відгуки у киян. Але, наприклад, чому тоді досі стоїть пам’ятник Ватутіну, чия особистість дуже неоднозначна, радянська символіка на «Батьківщині-Матері», на будинках на проспекті Перемоги? Чи є у «Свободи» якісь пропозиції з цього приводу?

Я архітектор за освітою, вивчав історію мистецтв. Так ось, будь-яке мистецтво по факту є пропаганда. Згадайте сталінський ампір, чи гітлерівський стиль, схожий так само на ампір. Тоталітарні режими використовують мистецтво для своєї пропаганди.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада

– Утім, наприклад, є Бартоломео Растреллі — засновник київського бароко. Яка в його творчості пропаганда?

Будь-яке мистецтво – це відображення і формування на майбутнє будь-якої психології, будь-якого стилю. Так званий романський стиль, наприклад. Всі готичні храми – споруди з білого каменю, з загостреною верхівкою, з віконцями – це тяга до прекрасного, до світла як протест проти гноблення людини. Мікрорайони хрущівок, прямокутників – вони формують таке сприйняття. Там багато криміналітету. У центрі такої кількості немає. І якщо повернутись до теми декомунізації, радянськи топоніми, комуністична символіка – це елемент пропаганди. Якщо казати про «Батьківщину-Мати», зараз розробляється проект зняття радянського герба, зміни його на український. Щодо пам’ятника Ватутіну, наша політична сила пропонувала родині пана Ватутіна забрати його прах і перепоховати у новому місці.

– Але акції націоналістів до свят і дат теж нічого не вирішують, а створюють лише картинку для російської пропаганди.

Чесно кажучи, я менш за все хвилююсь за «картинку» для Російської Федерації. Не буде картинки, вигадають щось інше.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Константин Ильянок, «Большой Киев»

– Більше року ви воювали на сході України бійцем 25-го батальйону ЗСУ «Київська Русь». У зв’язку з цим питання — чому не в «Січі»?

В батальйон «Січ» мене не хотіли брати через нещодавно закриту кримінальну справу за знесення пам’ятника Леніну в Полтаві. Я подавав документи двічі. Та була незакрита справа за «сніжковий тероризм». А в батальйон «Київська Русь» я спочатку хотів їхати як волонтер, але в штабі оформили як мобілізованого.

– Як зараз змінилося постачання в армії? Настрої? Волонтери? чи є розчарування?

Я міг би багато розповісти. Але не хотів би конкретизувати підрозділи. Я вам скажу по своїм настроям. Армія може бути в двох випадках. Або тренуватися і сидіти в казармах, або воювати. Або війна, або штатське положення.

– До речі, моя особиста думка, коли бійці «займаються дурницями», то відбуваються різні негаразди.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Facebook-страница Владимира Назаренко

Правильно ви кажете. Особисто мені, офіцеру, бути в дорогому камуфляжі та лампасах, або в тапочках и касці. Це менш за все мене турбує.

– Зачекайте. Воювати в тапочках? Це як мінімум незручно.

Це незручно, але не важливо для мене. Важливо інше: якщо війна закінчилась, то закінчилась, якщо ні – то давайте оголошувати військовий стан і відвойовувати наші території, захищати українців. Адже я складав присягу на захист територіальної цілісності держави і захист її громадян незалежно від їхнього місцезнаходження. І тоді виникає питання: хто взяв на себе повноваження змінити Конституцію України та дозволити збройним силам не захищати громадян, які фактично знаходяться у полоні іноземної держави? Люди хочуть, щоб скоріше все закінчилось. Всі війни колись закінчуються чи то перемогою, чи то поразкою. Я вважаю, що в Україні достатньо сил, щоб перемогти. Чому це не робить існуюче керівництво країни, мені не зрозуміло. Мир будь якою ціною – це капітуляція.

– Чи контактуєте ви з ветеранами АТО та ООС у Києві? Чи є у столиці програми з підтримки та реабілітації тих, хто воював, які пільги, на ваш погляд, можна їм ще дати?

У складі «Соколу» та «Свободи» багато тих, хто воював. Я з ними контактую. В 2017 році «свободівці» ініціювали проект, щоб всіх тих, хто воював, прирівняли в пільгах, у тому числі бійців добровольчих батальйонів. В Києві є програма «Турбота», в рамках якої учасники бойових дій отримують одноразову грошову допомогу.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Facebook-страница Владимира Назаренко

– Як член комісії Київради з архітектури, містобудування та земельних питань, чи не розглядали ви питання по виділенню землі ветеранам АТО? Чому «Свобода», як кажуть, блокує ці проекти, в той час як «Самопоміч», якщо вірити виконкому їх партії, «пиляє» землю в Бортничах – я про ділянки землі для депутата Романа Марченко.

Давайте трішки розрізняти: ми точно не блокуємо, по кожній ділянці окрема історія, якщо казати про заявки від ветеранів. Потрібно розуміти, що у Києві не існує заводу по виробництву землі і немає земельної черги на кшталт квартирної. Земля – це не ресурс, який у нас з’явився, і не ми його зробили, вона є і була ще до зародження людства. У Київраді є декілька десятків тисяч заявок від учасників бойових дій, і де їм давати цю землю? Адже хтось бажає її в Бортничах, хтось в Биківні, хтось на Борщагівці, а хтось взагалі на Майдані. Кожен, хто подав заявку, повинен подати клопотання на конкретну земельну ділянку з конкретним цільовим призначенням – під садівництво, будівництво чи для сільськогосподарських потреб.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Facebook-страница Владимира Назаренко

Окремо слід відмітити ділянки під будівництво. Ці ділянки призначені для індивідуального будівництва, а не для зведення багатоповерхівок. Існує чимало скандалів, коли забудовник наживається на сім’ях загиблих, які передають йому свою землю. Тому ми утримуємося у питанні виділенні землі.

– По професії ви архітектор, а чи доводилось вам працювати по спеціальності?

Я працював архітектором у фірмі свого батька «Персей», яку він заснував ще в 1993 році. Наразі ця фірма належить моїй матері. До речі, почав допомагати у діяльності фірми, ще будучи школярем. А коли вступив до університету, відпрацьовував у «КиївЗНДІЕП», який спеціалізується на проектуванні житлових споруд. І до цих пір я іноді практикуюсь як архітектор, незважаючи на політичну діяльність.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Facebook-страница Владимира Назаренко

– Ви неодноразово висловлювались проти головного архітектора Києва Олександра Свистунова, який, за вашими словами, перетворює Київ у «будівельний смітник». Чому?

А ви можете сказати, у якому стилі наразі розвивається Київ?

– Болюче питання.

А ось про це і повинен думати головний архітектор. А у нас наразі навіть немає генплану. Точніше він є, до 2020 року, але 50 відсотків його не виконано. У нас є детальні плани територій окремих мікрорайонів, але загальний план не підготовлений.

– Нинішня влада обіцяла розробити генплан вже у цьому році, але хтось цей процес затягує.

Давайте будемо відверті, тягнуть ті, хто має кошти, щоб підкупити головного архітектора та більшість Київради та в подальшому примножити свої статки, будуючи квадратні метри. І чим більше квадратних метрів з одної ділянки землі, тим більший дохід. Будь-який забудовник прагне вкласти якнайменше та отримати якнайбільше, і йому цілком байдуже на архітектуру та на місто.

– Але пан Свистунов каже, що згідно з існуючим законодавством у нього немає повноважень впливати на зовнішній вигляд будівлі.

Він є головним архітектором Києва, по суті, третя чи четверта людина в Києві. Чому я, будучи депутатом та маючи певний адмінресурс, можу блокувати ті чи інші речі, а він ні?

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Facebook-страница Владимира Назаренко

– А якщо згадати, то найбільшого негативного резонансу викликала будівля Театру на Подолі, хоча були і такі, що підтримали його. Яке ваше відношення до цього проекту як архітектора і як киянина?

Чесно кажучи, він не вписується до існуючого ансамблю Андріївського узвозу. Я прихильник того, щоб таких чужорідних вставок не було, Але це дискусійне питання. Якщо вивчати досвіт Європи, то там це допускається. На мою думку, це те ж саме, що в антикварне полотно додавати сучасні наліпки.

– Нас здивувала ваша декларація. Вам 27 років, а особисто у вас нічого немає, квартира та авто батьків. Виходить, ви на повному утриманні у батька з мамою?

Так. До фронту в мене був дуже серйозний дохід. На фронті я отримував військову зарплату. Зараз живу з батьками і знаходжусь на їх утриманні.

– А авто, на якому ви припаркувались, коли на вас напали біля будинку, мамина «Хонда»?

Ні, стару «Хонду» мама продала. Це нове авто, яке буде зазначене у наступній декларації. Як я вже казав, я вимушений їздити на авто та мати при собі засоби самозахисту, поки є небезпека подальших нападів.

– Коли я вивчала декларації депутатів Київради, звернула увагу на одну особливість. А саме — серед депутатів від «Свободи» є чимало людей, які не працюють, але мають декілька десятків тисяч у різній валюті. Складається враження, що депутати перебувають на якійсь зарплатні від партії. Так платить вам партія зарплату?

В мене є два помічника, які отримують зарплату згідно чинного законодавства України, але я не є тією посадовою особою, щоб знати, чи отримує хтось винагородження, чи не отримує. Скажем так, по посаді в партії я не маю доступу до цієї інформації і не цікавився. Мені складно про це говорити, оскільки в мене є свої задачі і своя відповідальність. Я як армійська людина, тобто звик до армійської дисципліни. В мене є підрозділ, за який я відповідаю, за ділянки фронту, чи зони відповідальності, я туди не лізу. А стосовно людей, які задекларували величезні статки чи щось ще…

– Ну не величезні, це не мільйони. В певних випадках тисячі, в інших десятки тисяч доларів, євро чи гривень.

Треба питати у них. Є, наприклад, підприємець Ігор Мірошниченко.

Володимир Назаренко, Свобода, Київрада
Фото: Facebook-страница Владимира Назаренко

– Згідно декларації, він отримав за минулий рік 900 тисяч гривень доходу. А згідно біографії на сайті Київради Мірошниченко тимчасово не працює.

Я маю на увазі, що він був підприємцем в минулі роки. Потрібно питати у конкретних людей, де вони заробили, але скоріше за все вони це задекларували у минулі роки.

– Стосовно ваших батьків. На ім’я вашої матері зареєстровано декілька фірм.

Декілька? Може я про щось не знаю, а може хтось просто її повна тезка?

– Так, я вивчала ваші документи. А основна – будівельна фірма «Персей», яку ви вже згадували. То ви все ж таки із сім’ї забудовників?

В мене батько по освіті будівельник, а мати архітектор. І я пішов по стезі батьків в архітектурний університет.

– Крім цього, на вашу маму зареєстрована громадська організація по реабілітації військових. Чим конкретно вона займається?

Мама мені допомагала по фронту, передавала волонтерську допомогу. Наразі ми до сих пір іноді їздимо на фронт та співпрацюємо з іншими громадськими організаціями.

– Ви співзасновник громадської організації «Київський Легіон Свободи». А чим конкретно вона займається?

Це підрозділ загальноукраїнського «Легіону Свободи». Ми постійно тренуємо молодь, готуємо людей до фронту. Також займаємось реабілітацією військових. В мене є друг Ярослав Лютий, у якого є спортзал у Солом’янському районі, де безкоштовно тренуються в основному діти, але є і учасники війни. Також «Легіон Свободи» надає юридичну підтримку.